Виберіть мову:      

ЗаЩо (запитання, що часто виникають)

Прийняті терміни і скорочення
АКВ – Автоматична комп’ютерна відеоаналітика
БОМ – Безпека, охорона і моніторинг
ВНП – Відеоспостереження нового покоління
ІТ – Інформаційні технології
КІС – Корпоративна комунікаційно-інформаційна система чи мережа
ПОУ – Українське підприємство, організація чи установа

ЗАПИТАННЯ 1. Що означає «автоматична комп’ютерна відеоаналітика» і в чому її практична цінність для вирішення завдань безпеки, охорони і моніторингу?

ВІДПОВІДЬ 1. Термін «автоматична комп’ютерна відеоаналітика» має синоніми: «комп’ютерна відеоаналітика», «аналіз відеоконтенту». Вікіпедія визначає «аналіз відеоконтенту/video content analysis» як здатність автоматичного аналізу відеозображення для виявлення та визначення подій у часі, не спираючись на окреме зображення, http://en.wikipedia.org/wiki/Video_content_analysis.

В практичній площині, автоматична комп’ютерна відеоаналітика (АКВ) пов’язується із системою відеоспостереження, яка реалізує функціонал АКВ. В залежності від конкретного наповнення і якості реалізації функціоналу АКВ така система відеоспостереження здатна автоматично виявляти наперед визначену подію (події) з достатньо високим рівнем вірних спрацювань, достатньо низьким рівнем хибних спрацювань і прийнятним рівнем відмов виявлення визначених подій.

Серед поширених функцій АКВ:
  • виявлення проникнення (подолання огорожі, проникнення в контрольовану зону, перетин контрольної лінії/периметру);
  • виявлення залишених/зниклих предметів;
  • виявлення вештання в контрольованій зоні;
  • виявлення зупинки транспортного засобу в забороненому місці;
  • виявлення порушення роботи відеокамери (саботаж);
  • виявлення натовпу/скупчення людей;
  • підрахунок кількості людей, що перетнули віртуальну лінію;
  • визначення автомобільного номеру, кольору і марки автомашини;
  • розпізнавання обличчя людини
  • та інші.

На даний час в світі вже реалізовано значний ряд функцій автоматичної комп'ютерної відеоаналітики. Практичне застосування АКВ почалося і в Україні. Постійно зростаюча кількість виробників засобів відеоспостереження заявляє про наявність АКВ в їх продукції. Між тим, ознайомлення з функціоналом АКВ різних виробників, що був практично доступним працівникам УЦОРІЗу, показує велику різницю в асортименті та якості такого функціоналу залежно від виробника.

УЦОРІЗ та фірма DVTel, www.dvtel.com, протягом грудня 2011 – січня 2012 року організували проведення випробувань ряду функцій АКВ виробництва фірми DVTel в Державному центрі сертифікації засобів охоронного призначення при Департаменті Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. По завершенню випробувань було проведено семінар для представників великих державних і приватних установ, підприємств і організацій. Більш детальну інформацію щодо випробувань і семінару, в тому числі протокол випробувань, можна знайти на веб сайті УЦОРІЗу www.ucosic.com.ua -> Новини/Новости/News.

На випробування було винесено наступні функції АКВ:
1) Виявлення проникнення:
    - Виявлення подолання огорожі;
    - Виявлення проникнення в контрольовану зону;
    - Виявлення перетинання контрольної лінії/периметру;
2) Виявлення залишених/зниклих предметів;
3) Виявлення вештання в контрольованій зоні;
4) Виявлення зупинки транспортного засобу в забороненому місці;
5) Виявлення порушення роботи відеокамери (саботаж).

В результаті було отримано наступні загальні показники якості роботи протестованої функціональності АКВ:
  • Рівень вірних спрацювань склав від 85% до 100% в залежності від конкретної функції;
  • Середній рівень вірних спрацювань протестованої функціональності АКВ склав 91,64%;
  • Середній рівень хибних спрацювань АКВ склав 1,39%.

Доцільно зауважити, що для більшості сучасних інтелектуальних систем відеоспостереження (ІВС) гарним результатом вважають ймовірність вірного виявлення 0,9 при ймовірності хибної тривоги 0,05. Для ІВС DVTel IOIMAGE тестами Сандійських лабораторій/Sandia National Laboratories, США, http://www.sandia.gov/, експериментально доведено ймовірність вірного виявлення 0,99 при ймовірності хибної тривоги 0,01, тобто одне хибне спрацювання протягом чотирьох днів, (див. «Событийно-ориентированная видеоаналитика от IOIMAGE», журнал «Алгоритм безопасности», №4, 2010 г., с.46, http://www.algoritm.org/arch/arch.php?id=47&a=867).

Таким чином, можна говорити про високу практичну цінність функціоналу АКВ виробництва фірми DVTel.

ЗАПИТАННЯ 2. В чому полягає відмінність «відеоспостереження нового покоління» від звичного відеоспостереження, поширеного в Україні?

ВІДПОВІДЬ 2. Звична для України система відеоспостереження може забезпечити службу безпеки організації потоком відеозображень в реальному часі, масивом накопиченої відеоінформації (типовий термін зберігання – 30 діб) певної якості зображення (залежить від характеристик відеокамер – IP або аналогових, мережі передачі даних, системи зберігання даних) та засобами пошуку подій (суцільний перебір відеозображень або за датою/часом). В результаті, якщо оператор відеоспостереження від початку не очікує певну подію і не концентрується на її фіксації, то здебільшого своєчасно виявляє актуальну подію скоріше «як виняток», «якщо повезе», а на практиці переважно застосовується «розбір польотів і розслідування відмотуванням подій назад» (див., наприклад, сюжет новин «Следователя жестоко избили на глазах у полицейских»). Крім того, відомо, що «після всього лише 20 хвилин увага людини до зображень відеомоніторів знижується до неприйнятного рівня» (джерело дослідження - Sandia National Laboratories). Назвемо таке відеоспостереження традиційним.

Відеоспостереження нового покоління (ВНП) має наступні ознаки:
  • Наявність високопродуктивної надійної автоматичної комп'ютерної відеоаналітики;
  • Наявність мережної мобільності:
  • - Мобільне робоче місце оператора відеоспостереження на базі ноутбуку/планшету/смартфону;
    - Мобільна відеокамера на базі смартфону.
  • Наявність повнофункціональної професійної централізованої системи керування мережею відеоспостереження та відеоконтентом.

На практиці в даний час відеоспостереження нового покоління може бути реалізоване на платформі iSOC виробництва фірми DVTel (www.dvtel.com, США) – світового лідера ВНП.

ЗАПИТАННЯ 3. В чому суть поняття «Контрольована якість вирішення завдань безпеки, охорони та моніторингу на базі застосування відеоспостереження нового покоління»?

ВІДПОВІДЬ 3. З появою відеоспостереження нового покоління з’явилася практична можливість вирішувати завдання безпеки, охорони та моніторингу, де використовується відеоінформація, з контрольованою якістю. Цей підхід, новий для України, створено в підприємстві УЦОРІЗ, і він постійно вдосконалюється.

Завдання безпеки, охорони та моніторингу (БОМ) має вирішення з контрольованою якістю, якщо виконуються наступні умови:
1) Визначено об’єкт БОМ з вимірюваними характеристиками і властивостями. Наприклад, адміністративна будівля є об’єктом БОМ, коли існує її поповерховий план з нанесеними просторовими розмірами, позначеними контрольованими зонами, підключеннями до інженерних мереж, встановленим режимом роботи персоналу.
2) Визначено і достатньо формалізовано завдання БОМ відносно об’єкту БОМ з вимірюваною якістю розв’язання. Наприклад, «Проникнення людини в будівлю банку в неробочий час повинно бути виявлене автоматично протягом не більше 30 секунд з рівнем коректності не нижче 90%, рівнем хибних спрацювань не вище 2% з видачею тривожного повідомлення і відеозображення на стаціонарне/мобільне робоче місце оператора відеоспостереження в реальному часі».
3) Встановлено якість сервісу БОМ, тобто вимірювану якість розв’язання формалізованого завдання БОМ відносно об’єкту БОМ повинно бути забезпечено протягом певного періоду часу. Наприклад, зазначене в попередньому пункті завдання БОМ повинне вирішуватись з наступними умовами:
  • гарантійний термін – протягом 12 місяців з дня підписання акту виконаних робіт;
  • припустимий сукупний час простою з вини Виконавця – не більше 24 годин протягом 12 місяців гарантійного обслуговування.

Методологія і технологія контрольованої якості вирішення завдань БОМ, де використовується відеоінформація, на практиці полягає у виконанні наступних основних етапів:
1) Постановка і формалізація завдання БОМ;
2) Визначення критерію контрольованої якості вирішення завдання БОМ;
3) Дизайн технічної системи БОМ (при цьому ядром виступає система керування відеомережею та відеоконтентом, до якої можуть бути підключені треті системи і аплікації – тривожна сигналізація, електрична огорожа, автоматичний шлагбаум, система розпізнавання автомобільних номерів, фейс контроль тощо);
4) Тестування, вимірювання, тюнинг і прийняття в експлуатацію технічної системи БОМ.

Технічна система БОМ спирається на застосування відеоспостереження нового покоління.

На практиці в даний час відеоспостереження нового покоління може бути реалізоване на платформі iSOC виробництва фірми DVTel (www.dvtel.com, США) – світового лідера ВНП. На цьому ж веб сайті можна знайти опис рішень безпеки, охорони та моніторингу для різних галузей, а також приклади впроваджень (історії успіху/success stories). Стислий опис програмного забезпечення і обладнання відеоспостереження нового покоління виробництва фірми DVTel російською мовою можна знайти тут.

Українські установи, підприємства і організації, зацікавлені в практичному застосуванні методології та технології контрольованої якості вирішення завдань безпеки, охорони та моніторингу, можуть звертатися в УЦОРІЗ, www.ucosic.com.ua. Підприємство забезпечує:
  • Повний цикл послуг від передпроектного обстеження до післягарантійного обслуговування;
  • Інтеграцію з третіми системами / аплікаціями;
  • Розв'язання замовних задач у співпраці з факультетом кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та науковими установами Кібернетичного центру НАНУ.

ЗАПИТАННЯ 4. Як можуть сучасні комунікаційно-інформаційні технології підвищити ефективність українських підприємств, організацій або установ?

ВІДПОВІДЬ 4. Загальний стан ПОУ, управління державними установами, їх взаємодія з ПОУ та населенням характеризується прискореною динамікою змін, безперервним виникненням нових точок розвитку, втіленням концепції «електронного суспільства» та «електронної держави». Успіх ПОУ напряму залежить від ефективності комунікації з іншими ПОУ, державними установами, населенням. Передові комунікаційно-інформаційні технології якраз і надають технічну платформу сучасної комунікації, правильне та своєчасне застосування якої стає однією із обов’язкових підстав успішного та стійкого розвитку ПОУ. Ці технології допомагають ПОУ підвищувати ефективність, у свою чергу, успішні ПОУ стають стимулом розвитку комунікаційно-інформаційних технологій.

Звичні фіксовані та мобільні телефонний зв’язок та Інтернет стали звичайним робочим ресурсом ПОУ у містах України, поступово проникають у сільську місцевість та віддалені регіони. Їх значення зрозуміле і не потребує пояснення у цьому контексті. Звернемо увагу на нові основні можливості для ПОУ, які надають комунікаційно-інформаційні рішення промислової якості:

  • Можливість вести справи там, де знаходиться керівник або працівник ПОУ, у будь-який потрібний для нього час. Переваги для ПОУ очевидні. Певні завади можуть створювати недостатня якість доступу до комунікаційних мереж загального користування або відомчих, ціна «підвищеної мобільності», а також природні та законодавчі обмеження для людини працювати багато та безперервно;
  • Можливість знайти керівника або працівника ПОУ оперативно, як тільки він буде доступний для комунікації. Складність задачі є результатом значної кількості контактних адрес (телефонні номери, адреса електронної пошти та служб миттєвого обміну повідомленнями) та великої кількості комунікаційних пристроїв персоналу ПОУ, непостійна доступність абонентів мереж, зайнятість керівників та працівників («на зустрічі», «у відрядженні», «на обіді», «у відпустці») і т.д. Можна занести усі контакти керівника або працівника ПОУ у базу даних КІС і його буде шукати сама КІС ☺. А можна, як буває, зайняти «роботою» дівчат ☹;
  • Можливість для ПОУ не втратити «жодної комунікації» із клієнтом, керівником, контрагентом, відвідувачем, громадянином. Але буває, «інколи деінде у нас», що ми і не бажаємо таких комунікацій. Але все ж корисно знати, що технічна можливість «не втратити» вже існує ☺;
  • Можливість для ПОУ гарантовано донести усіма контактами до споживачів, контрагентів, громадян, власних працівників та керівників будь-яку інформацію, яку можна представити у сучасній КІС (текст, мова, звук, відображення, відео), із підтвердженням доставки;
  • Можливість організувати колективну роботу керівників або працівників ПОУ оперативно та відносно дешево для територіально рознесених підрозділів (навіть у різних регіонах України або країнах), при цьому можливо бачити та чути один одного «як живих» ☺, документи, презентації і т.д. Вартість/витрати передових рішень для колективної роботи у середі КІС нерідко буває меншою, ніж сумарні затрати на відрядження персоналу, а також інші прямі та непрямі відповідні витрати ПОУ.

ЗАПИТАННЯ 5. Яких конкретних результатів може очікувати українське підприємство, організація чи установа від вводу у дію сучасної корпоративної комунікаційно-інформаційної системи або мережі?

ВІДПОВІДЬ 5. Загалом мотивація української установи, організації або установи до постановки задачі створення сучасної корпоративної КІС визначається необхідністю рішення наступних основних питань:

  • Основний вид діяльності ПОУ потребує використання деяких або усіх сучасних видів та послуг зв’язку: обміну голосовими, текстовими, відео повідомленнями, комп’ютерними даними, доступу до сховища інформації, у тому числі Інтернету, у двосторонньому або багатосторонньому режимі. При цьому сторони обміну можуть бути нерухомими або знаходитися у русі;
  • ПОУ не має КІС або існуюча КІС не має потрібного функціоналу або є застарілою, працює ненадійно, з низькою якістю. Суттєвим моментом є також іміджевий аспект, оскільки керівники організацій приділяють серйозну увагу оснащенню своїх робочих місць. Комунікаційні термінали (настільні цифрові та аналогові телефони, мобільні телефони, смартфони, комунікатори, настільні ПК, ноутбуки та надолонні комп’ютери) стають невід’ємними елементами фіксованих або мобільних робочих місць керівників;
  • Рівень затрат ПОУ на послуги зв’язку, що надаються операторами телефонних фіксованих та мобільних мереж зв’язку загального користування, занадто великий; попередня оцінка показує, що інвестиції у створення КІС можуть значно знизити регулярні платежі зовнішнім постачальникам послуг зв’язку;
  • ПОУ необхідно значно підвищити рівень власної безпеки; попередня оцінка підтверджує, що КІС дозволить поставити під контроль комунікації та інформаційний обмін організації та значно знизити загрози безпеки зі сторони зовнішніх осіб та структур, а також інсайдерів.

Коротко кажучи, сучасні КІС принципово здібні повністю або у більшій мірі вирішити вище перераховані головні задачі. Практична ж віддача для ПОУ від витрачених сил та часу, зроблених інвестицій у створення власної КІС визначається, насамперед, правильним проектуванням КІС, плануванням роботи, чітким вирішенням юридичних та фінансових питань, вірним вибором (генерального) підрядчика, якому буде доручено побудова, введення в експлуатацію та наступне обслуговування КІС.

ЗАПИТАННЯ 6. З якими основними проблемами стикається керівництво українського підприємства, організації чи установи, зрозумівши, що існуюча недосконалість технічних засобів комунікації негативно впливає на загальну діяльність ПОУ?

ВІДПОВІДЬ 6. Якщо керівник (або ПОУ) спеціалізується у комунікаційно-інформаційних технологіях, то здатен самостійно відповісти на поставлене питання, і, скоріш за все, не потребує наших порад. Усім іншим, сподіваємось, наші рекомендації будуть корисні. Кожен успішний керівник сильний по-своєму ☺, однак людські сили не необмежені. Керівник просто вимушений думати та діяти заради основного виду діяльності (бізнесу). Діяльність його оцінюється фінансовими показниками, перспективою та відкриттям нових результативних (прибуткових) напрямків діяльності ПОУ, загальним іміджем та думкою оточуючих (клієнтів, контрагентів, відвідувачів…) про ПОУ, настроєм у колективі. Саме тому керівнику логічно розглядати корпоративну КІС як операційне середовище (інструментарій), яке повинно позитивно впливати на результати роботи ПОУ (якісна оцінка). Керівнику потрібні також кількісні оцінки, які можуть (як правило, лише частково) підтвердити фінансову віддачу від впровадження у роботу нової (модернізованої) корпоративної КІС. В силу того, що сказано, керівнику потрібен партнер, який здатний в термінах основного профілю діяльності (бізнесу) ПОУ, кваліфіковано та у прийнятний термін надати йому відповіді на декілька «простих» запитань.

  • Які втрати (якісні та кількісні) несе ПОУ у результаті недосконалості використовуваних корпоративних комунікаційно-інформаційних рішень?
  • Який позитив (якісний та кількісний) надасть для ПОУ введення передових комунікаційно-інформаційних рішень, що інтегровані у його бізнес середовище та бізнес процеси?
  • Яка сума потрібної інвестиції, термін її повернення?
  • Який строк введення у дію нового корпоративного комунікаційно-інформаційного рішення та ризики цього процесу?
  • Хто несе відповідальність і в якому об’ємі за результат створення (модернізації) корпоративної КІС?
Таким партнером для керівника ПОУ може бути наша компанія – УЦОРІЗ. Ми готові взятися за вирішення задачі «під ключ» та розробити повне рішення. У ряді випадків УЦОРІЗ може, за домовленістю із замовником, виконати і частину загальної задачі.

ЗАПИТАННЯ 7. З якими основними проблемами стикається керівник служби зв’язку або інформаційних технологій українського підприємства, організації або установи, коли керівництво ПОУ схиляється до рішення створити (модернізувати) корпоративну КІС?

ВІДПОВІДЬ 7. Як правило, вказана нова задача додається до звичайного об’єму роботи керівника служби зв’язку або ІТ. Об’єм та складність роботи керівника у такий період різко зростає, і його діяльність стає ще більше схожою на класичний айсберг. Але мало де зрозуміють його так добре, як в УЦОРІЗі ☺! Керівництву ПОУ він повинен відповісти на перераховані у попередньому пункті ЗаЩо «прості» запитання у встановлені стислі терміни. І всюди він повинен встигнути…

Керівник служби зв’язку або ІТ, не сумніваємося, краще ніж хтось інший, уявляє скільки проблем це створює і як конкретно йому необхідно їх вирішити у стислі проміжки часу, а також рівень відповідальності за розроблене рішення. Але, як правило, ресурси керівнику служби зв’язку або ІТ, якщо і добавлять в описаній ситуації, то непропорційно поставленій задачі. У результаті, скоріш за все, йому буде необхідний такий самий партнер, як і керівництву ПОУ (див. попередній пункт ЗаЩо). І в цьому випадку він може повністю розраховувати на нашу компанію – УЦОРІЗ ☺!